Хай доля вділить дозу дофаміну
Забив на біль як бути забув
Знайшов життю дешеву заміну
Хей я безмежно залежний ніко алко хавка хапка
Сила волі це не моє все доволі сліз без солі
Я у морі в ролі краплі я у полі в ролі травки
А у крові моїй транки я пропащий клятий джанкі
Не лікує більш подорожник
Проклятий колапс коли не колише шо ти коло інших каліка (душа)
Все догори дриґом долоні дрижать доночі дожити б все дико (пішла)
Помолиться місто за молодість мою шо марно помалу в нім зникла (до тла)
А я призвичаюсь як у вині жити до свого звіриного звикну (нутра)
Хей дома дивні думи в диму
Хай доля вділить дозу дофаміну
Забив на біль як бути забув
Знайшов життю дешеву заміну
Залізу за зорі в зіницях за дзеркало зникну зів'яну як зелень що осені
В пошуках тиші шо в шелесті житиме посмішки щирої за маскою досвіду
Не манять вже мандри мене не малюю мрії мої не помилував час
Ба більше не буду я з бруду ліпити фортеці проти банальних образ
Поки панельки усе ще планують на пять літ вперед промисловість
На їх головах кабелі 5джі вишок транслюють колективну свідомість
За те що на сраці в темниці з кісток сидів стіки років судитиме совість
Палатиме повість життя у полум'ї часу у тілі з бетону я тону натомість
Хай доля вділить дозу дофаміну
Забив на біль як бути забув
Знайшов життю дешеву заміну